Баштанский городской портал
<<< Назад в блогМой блог
14 Марта 2013

Як захистити себе від колекторів

Протягом останніх років багатьох громадян турбує діяльність так званих колекторських фірм, тобто компаній, які за певну винагороду займаються поверненням боргів.

Банки, які не бажають самостійно вирішувати проблеми неплатежів, звертаються за допомогою до таких компаній. Колекторські фірми здебільшого діють досить жорсткими методами.

Спочатку працівники колекторських компаній за допомогою листування, телефонних розмов та SMS-повідомлень намагаються, у першу чергу, переконати боржника добровільно сплатити борг. При цьому зазвичай телефонні дзвінки відбуваються як удень, так і вночі, а листи, що надсилаються боржникові, містять погрози й залякування. Більше того, колектори тиснуть на неплатників шляхом "знайомства" з їх близькими та родичами, а також шляхом повідомлення на роботу про наявність у неплатника невиконаного зобов'язання.


Якщо попередній метод не приносить бажаного результату, колектори переходять до другого етапу, під час якого відбувається безпосередній контакт із боржником. Колектори «виловлюють» боржників за місцем проживання рано вранці або пізно увечері, коли позичальника найімовірніше можна застати вдома. Йому роз'яснюють наслідки несплати кредиту, про можливості відстрочки або реструктуризації боргу, надсилання претензії або копії позовної заяви до суду без фактичного подання позову до суду, звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення боржником злочину (шахрайства) тощо. Всі ці дії також супроводжуються психологічним тиском.

На третьому етапі колектори звертаються із позовами до суду. Необхідно зазначити, що колекторські компанії здебільшого не зацікавлені у зверненні до судових установ, оскільки через довгу тривалість судових розглядів, а потім і тривале виконання рішень вони не досягнуть швидкого й, головне, ефективного результату — повернення "живих" грошей.

Що стосується законодавчого регулювання (правових підстав) діяльності колекторських фірм, то відповідного спеціального законодавчого акту в Україні немає. Колекторська діяльність тісно межує із кримінально караними діяннями разом з іншими порушеннями законодавства.

Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Цивільним кодексом України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов'язку боржника поручителем чи заставодавцем (майновим поручителем) або виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частина 3 ст. 512 Цивільного кодексу України містить положення, згідно з яким кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Так, колекторська компанія може діяти від імені банку (кредитора) на підставі договору доручення, комісії або надання послуг за певну винагороду. В такому випадку банк разом із наданням колектору права вчинити певні юридичні дії щодо стягнення з боржника заборгованості передає колектору інформацію про клієнта-боржника. При цьому ст. 1076 Цивільного Кодексу України встановлено, що банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. При цьому, відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Статтею 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність " встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та ін. Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Стаття 62 цього ж Закону містить порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до якого інформація, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації; на письмову вимогу суду або за рішенням суду; органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та деяким іншим державним органам.
Зверніть увагу на те, що банки, намагаючись обійти всі вищевказані норми, практикують безпосереднє зазначення в кредитному договорі пункту про передачу інформації про позичальника (з його згоди) третім особам для стягнення заборгованості у випадку її прострочення. Якщо ж у кредитному договорі такий пункт не передбачений, то банк не має права передавати інформацію колектору.

Як показує практика, колектори діють також шляхом впливу не тільки на боржника, а й на членів його родини, близьких, співробітників тощо. При цьому необхідною передумовою вчинення такого впливу є наявність інформації про цих осіб, їхні телефони, адреси місця проживання та роботи. Однак, згідно з частиною 6 cтатті 23 Закону України "Про інформацію",

інформація про особу охороняється законом. А статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. А отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства.

Зауважу, що інформацію про позичальників (обсяг боргу, відсоткова ставка, застава, персональні дані боржника) банк не має права розголошувати, оскільки такі дані вважаються таємницею. Він може надати інформацію про несумлінного боржника колекторській компанії тільки в тому випадку, якщо в кредитному договорі є відповідний пункт. Якщо в контракті такого пункту немає, однак позичальникові телефонує представник колекторської компанії, боржник може сміливо подавати на банк до суду. Підстава - стаття 182 (Порушення недоторканності приватного життя) та стаття 189 (Вимагання) Кримінального кодексу України.

Варто пам'ятати, що, у будь-якому випадку, якщо боржник добровільно не виконує зобов'язання перед банком або іншим кредитором - єдиною правовою можливістю для банку стягнути заборгованість є звернення до суду з відповідним позовом.

Тепер спробуємо окреслити приблизний алгоритм дій для людини, якою зацікавилась колекторська компанія. Якщо до Вас почали надходити дзвінки та повідомлення від колекторів з погрозами на вашу адресу чи адресу ваших близьких і Вас не повідомили письмово про зміну кредитора, Ви маєте право взагалі не спілкуватися з колекторами або вимагати від них підтвердження їх повноважень на стягнення заборгованості. Такими доказами може бути договір (його належним чином завірена копія) між банком та колекторською компанією, за яким дана компанія набуває права вимоги сплати заборгованості по відношенню до Вас. Крім того, бажано ознайомитися з правовстановлюючими документами колекторської компанії, з їх статутом, свідоцтвом про реєстрацію тощо. Адже у Вас є законне право знати, з ким ви маєте справу та на якій підставі повинні сплачувати гроші не банку, а іншій установі. У розмові з колекторами слід пояснити, що одного лише дзвінка колектора та його слів не достатньо для того, щоб ви мали впевненість в тому, що він є правочинним кредитором. А тому, доки вас не переконали у правомірності діяльності колекторської фірми - дії її працівників ви можете трактувати як вимагання.

Cтаття 189 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, тобто за вимагання.
Отже, навіть якщо в кредитному договорі є пункт про можливість передачі інформації про позичальника (з його згоди) третім особам для стягнення заборгованості у випадку її прострочення, це не дає права колектору, порушуючи норми чинного законодавства, втручатися у Ваше особисте та сімейне життя, а тим більше вести незаконний збір інформації про Ваших близьких, знайомих та дискредитувати Вас за місцем роботи.

У будь-якому разі, не потрібно панікувати, не підписуйте будь-яких паперів для колекторів, не впускайте їх у власне помешкання і нічого їм не платіть (у вас договір укладено з банком).

Якщо колектор Вам погрожує, телефонує вночі, розповсюджує про Вас конфіденційну інформацію, та вчиняє будь-які інші дії всупереч чинному законодавству, Ви маєте можливість звернутись до міліції чи прокуратури за захистом своїх прав.

Враховуючи, що в кожній справі можуть бути свої особливості, доцільно також порадитись з юристом , особливо якщо є потреба в написанні відповідних заяв до правоохоронних органів чи складанні процесуальних документів до суду.


Добавить в избранное
загрузка...
Горячие новости
Хиты продаж
загрузка...

Комментарии к записи в дневнике
Страницы: [ 1 ]
Комментировать блог могут только зарегистрированные пользователи Регистрация
 
Юридичний порадник
Моё фото
Тому, кто поставит за цель изучить все законы, не останется времени их нарушать.
Мои рубрики:
E-Mail:
Пароль:
запомнить меня Регистрация
 
загрузка...
Loading...

При использовании информации в печатном или электронном виде
ссылка на www.bashtanka.info обязательна
bashtanka.info не несет ответственности за содержание информации, которую размещают пользователи ресурса.
Copyright © 2011, Bashtanka.info Все права защищены.
Страница сгенерирована за 0,027742 секунд