Дії відділів ДВС при реалізації житла, на яке мають право неповнолітні діти

Декілька років тому, коли економіка України успішно розвивалась, зростали доходи населення, значна кількість громадян отримали в банках кредити в американських доларах на придбання житла з одночасним укладенням іпотечних договорів стосовно цієї нерухомості. Однак, ситуація різко змінилася - значно зріс курс іноземної валюти, багато працівників втратили роботу, або частину заробітку. Таким чином - сплачувати кредити з відсотками банку в доларах у більшості випадків стало майже неможливим.

Для повернення кредитів банки почали звертатись із виконавчими написами нотаріусів чи то рішеннями судів до відділів державної виконавчої служби щодо арешту та примусової реалізації майна.

Проте, якщо в житловому приміщенні, яке підлягає примусовій реалізації, зареєстровані неповнолітні діти - без дозволу органу опіки та піклування жодних угод щодо нерухомості вчиняти не можна.

Про це часто забувають, а чи й не хочуть знати державні виконавці.

Тому, якщо ви опинились у подібній ситуації - вам доведеться захищати свої права, а для цього, як мінімум, ви маєте їх знати.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, для укладення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібен попередній дозвіл органів опіки та піклування.

Таким чином, законом встановлено необхідність отримання попередньої згоди органів опіки та піклування не тільки щодо нерухомого майна, власником якого є дитина, але нерухомого майна, яким дитина має право лише користуватися. Також зазначена норма не містить застереження про те, що вона поширюється тільки на угоди, укладені батьками цих дітей.

Тобто, продаж на прилюдних торгах, аукціонах нерухомого майна боржника в будь-якому випадку є угодою, незважаючи на пояснення державних виконавців про те, що норми вказаного закону на примусову реалізацію майна не поширюються, оскільки немає добровільної згоди боржника.

Проте, продавцем майна в даному випадку є відділ ДВС, а не боржник, а тому реалізація майна відноситься до угоди - договору купівлі-продажу.

Отже, дії державних виконавців, які реалізують житлові приміщення, право на які мають неповнолітні діти, без попереднього отримання згоди органу опіки та піклування - є неправомірними.

Також, хочу зазначити, що включення в іпотечні договора заборони щодо реєстрації в житловому приміщенні - предметі іпотечного договору, неповнолітніх дітей без згоди банку - є незаконною, оскільки відповідно до законодавства України, відмова від права є нікчемною. А відповідно до положень Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” не може бути відмовлено в реєстрації дітей за місцем проживання батьків лише на підставі відповідного застереження в договорі іпотеки або договорі купівлі-продажу, тому  ви можете реєструвати за даною адресою неповнолітніх дітей і після укладення договору іпотеки.