Я ВІРЮ...

Сидів я в брудному вагоні,

Дивився в спітніле вікно.

Я бачив тебе на пероні,

Немов на єкрані в кіно!

На шиї червона хустина,

Волосся тріпав вітерець.

За руку тримала ти сина,

Відчув я ваш трепет сердець!

Подумав "Навіщо дорога?

Навіщо кидаю я вас?

Нікому не треба небога,

Нікому кохана, крім нас!

Згорять нехай ті заробітки,

В чужинських багатих краях.

Без батька ображені дітки,

Панує зневіра і страх.

Я й вдома зароблю кохана,

На наше безбідне життя.

Я вірю, що є, у нас з вами,

Щасливе, для нас майбуття" !

26.04.2019р © Copyright: Николай Савка

Раздел: лирика гражданская Свидетельство о публикации № 108533