Сто днів ганьби і зради від Порошенко!

Сто днів ганьби і зради! На жаль, мої побоювання, про які я писав понад два місяці тому, підтверджуються у найгіршому варіанті. Порошенко не лише не захотів робити висновки з допущених помилок і виправляти їх, але ще більше їх поглиблює, своїми діями та бездіяльністю, штовхає Україну до катастрофічної ситуації.

Замість сумлінно виконувати обов’язки глави держави і Верховного головнокомандуючого та вживати заходів для мобілізації всіх ресурсів: дипломатичних резервістів, військово-промислових, фінансових, політико-психологічних, інформаційних тощо, для захисту держави від військової агресії.

Порошенко вибрав інший шлях – повзучої поетапної капітуляції перед Росією. Петро Порошенко взявся комплексно реалізовувати план Путіна по руйнуванню України. Причому все це супроводжується ганебною брехнею. Так, план Путіна про нібито «мирне врегулювання» конфлікту на Донбасі брехливо приховується під назвою «мирного плану Порошенка». За аморфною назвою «конфлікт» - на Донбасі насправді приховується повномасштабна локальна війна Росії проти України найсучаснішим озброєнням.

Підступність Росії полягає в тому, що веде вона цю війну не оголошено і надзвичайно підло, порушуючи всі міжнародні конвенції: зумисно знищуючи мирне населення, об’єкти інфраструктури, медичні установи, навчальні заклади, демонтує і вивозить до Росії цілі заводи (наприклад завод «Топаз», патронний завод і.т. д.), вивозить вугілля, переганяє худобу з України до Росії.

Чи була хоч якась офіційна реакція на цей бандитизм Росії від Порошенка чи нашого МЗС? Жодної. Натомість Порошенко пішов шляхом капітуляції на так званих Мінських переговорах, легалізуючи представників так званих ДНР і ЛНР. І вирішив закріпити акт капітуляції через ганебне ухвалення у двох законах про особливості місцевого самоврядування на Донбасі і амністію для терористів і бандитів. Ніякі це не закони – це акт капітуляції і факт передачі частини української території під протекторат Росії, написані в Кремлі і передані Порошенкові радником Путіна Сурковим.

Викликає обурення і огиду брехлива риторика Порошенка, спрямована на виправдання цього ганебного акту капітуляції. Насправді це може трактуватися лише, як зрада України, українських воїнів-героїв, які заплатили найдорожчим – життям в боротьбі за незалежність України.

Зрада українських громадян Донбасу, яких Порошенко готовий кинути на поталу російським бандитам. Ще раз наголошую – такою поведінкою Порошенко став на шлях зради України. І якщо він не схаменеться і не припинить цю таємну змову з Путіним про поетапну і фактичну ліквідацію самостійної Української держави, то на нього чекає найсуворіша кара українського народу.

До якої ницості треба опуститися, щоб нахабно називати патріотів, які готові захищати Україну – партією війни, а себе називати миротворцем. Насправді, він зовсім не миротворець, а капітулянт. Так цинічно ображати патріотів України може тільки істота, яка втратила будь-які моральні принципи.

Порошенко постійно підкреслює, що Україна не може перемогти Росію військовим шляхом, тому треба йти до миру тільки шляхом переговорів з Росією. Тут він намагається маніпулювати поняттями і готувати суспільство змиритися з його капітулянтською позицією, як з безвихідною реальністю. Насправді Порошенко виявився неготовим виконувати функцію Президента України. Але найстрашніше те, що він цього не хоче признати, а прикриваючи свою нездатність вдається до брехні і шахрайства.

Замість того, щоб прислухатися до розумних порад поважних, патріотичних і фахових людей (таких є в Україні чимало і свої пропозиції вони висловлювали Порошенкові неодноразово і публічно), він веде якісь таємні регулярні перемовини з Путіним і його посланцями. Що взагалі і в принципі є неприпустимо. Бо така поведінка по відношенню до глави держави агресора – це злочин.

Не думаю, що Порошенко робить це по наївності, бо в такому випадку він би не приховував їх змісту та не підігрував Путіну. Чому, на вашу думку, Порошенко досі не визнав Росію агресором і окупантом значної частини української території: Криму і частини Донбасу. Але визнавши саме Росію агресором, що давно всім відомо, неприпустимо підтримувати дипломатичні стосунки і таємно про щось домовлятися з Путіним.

Порошенко ж за рахунок України полегшує дуже складне положення Путіна на міжнародній арені, допомагаючи створювати російській пропаганді враження, що події на Донбасі – це внутрішньо український конфлікт. Через злочинну бездіяльність українського МЗС в значній мірі громадськість за кордоном сприймає події на Україні в трактуванні російської пропаганди.

Мабуть не дарма Порошенко на прохання Путіна главою МЗС призначив саме росіянина Клімкіна. Тому не дивно, що наші закордонні дипломатичні представництва практично саботують донесення правди до широких кіл громадськості про події в Україні. Хіба не злочин, що в основних країнах Євросоюзу навіть немає українських послів або, якщо деякі консули займають відкрито антиукраїнську позицію, як наприклад консул в Каталонії, то Клімкін ігнорує законну вимогу української громади прибрати його. Або коли на Кіпрі російські резиденти влаштовують виставки нібито про злодіяння українських військових над мирним населенням, а українське посольство мовчить, жодної реакції. І таких випадків можна знайти десятки в кожній країні.

Тобто, зовнішня політика це не лише піар-виступи Порошенка, а повсякденна робота всіх структур МЗС за кордоном. Ця робота повністю провалена і відповідальність за цей провал лягає на Президента та є наслідком його кадрової політики в цьому відомстві.

Порошенко і заступник глави Адміністрації Президента В.Чалий, і міністр МЗС Клімкін – ось персони, що повністю відповідають за провал закордонної політики.

Тепер про справи на війні.

Маємо нібито перемир’я, але тільки одностороннє – з української сторони, так само як було у червні. А в той час брехлива порошенківська пропаганда намагається переконати, що воно вигідно для України. Брехня! Як може бути вигідно те, чого немає. Кожен день ведуться обстріли українських позицій, йде передислокація російських військових підрозділів, безперервне і безперешкодне завезення тяжкої російської техніки на українську територію. Виникає питання: чому ці колони не знищуються як тільки потрапляють на українську територію? Що, заведення російських частин і важкої техніки передбачено їхнім Мінським меморандумом? Ніби ні. Хіба що якимись таємними протоколами. Чи може це усні таємні домовленості Порошенка з Путіним?!!!

Тільки нехай не брешуть, що нема чим знищувати. Це неправда. Чимало зброї було і ще до нині законсервовано на складах і потім перепродувалося. Чимало тактичних ракет і танків ми могли за пів року війни і ще можемо випускати на своїх підприємствах.

Друге діло, що немає бажання у Порошенка належним чином організовувати оборону. З тої ж причини не відбувається чистки від агентурних, корумпованих і бездарних елементів у Міноборони і Генштабі, блокується розслідування причин Іловайської катастрофи і покарання винних (зокрема співучасником цього злочину є і сам Порошенко, який, знаючи, що до Іловайська підійшли регулярні військові частини, красувався на військовому парараді ніби нічого надзвичайного в нашій державі не відбувається.

Багато крові на совісті Порошенка в зв’язку з його путінським перемир’ям і злочинною бездіяльністю та безвідповідальною кадровою політикою. Зрозуміло, що все це можна пояснити словами: не знав, не розумів, не бачив, нема кращих кадрів. Але ж це і характеризує президента, бо ж відомо, що без команди «король голий». Ви ж подивіться : один Гелетей чого вартий? Він же бездарний, безсовісний брехун, а йому заміни Президент не бачить. Тому очевидно, що все йде за наміченим планом.

Путін по плану робить те, що йому вигідно. І саме така тактика йому зараз дуже вигідна. Він безкарно на нашій території чинить, що йому заманеться: все цінне вивозить до Росії, решта планомірно і безперешкодно знищує, створюючи нестерпні умови існування на цих територіях для наших громадян, наносячи нашій державі багатомільярдні збитки, створюючи передумови для загальнодержавної дестабілізації. А Україна офіційно не зможе пред’явити претензії Росії за нанесені збитки, бо Порошенко злочинно підіграє Путіну, не визнаючи Росію агресором, яка проводить бойові дії на території України.

Доказів цьому безліч, але Порошенко гальмує фіксувати і систематизувати доказову базу. Путін не може перемогти Україну, але щоб зупинити Путіна, потрібно спочатку зупинити порошенківську повзучу капітуляцію і змусити його працювати на Україну. Саме так, бо добровільно він цього не хоче робити.

Тільки Ми, Українці, маємо поставити йому ультиматум: відстоювати інтереси України, а не ганебно виконувати забаганки Путіна. Ну, а якщо не схаменеться і не перестане працювати проти інтересів України, т о нехай не нарікає на долю.

СТЕПАН ХМАРА