Роздуми на тему легалізації криміналу

Чи когось зараз здивує, що нашу країну в світі сприймають як антидемократичну та кримінальну країну? Думаю - ні. Бо ми й самі вже давно не розглядаємо події навколо нас через рожеві окуляри.

Найбільше лякає те, що кримінал не лише влився і поглинув ті органи та структури, які по своїй суті мали б захищати права та свободи громадян, а й знайшов прописку в нормативних актах, які приймаються в державі.

Завдяки ним у нас цілком "законно" представники влади мають можливість проживати у крадених заміських будинках та столичних квартирах, їздити на крадених автомобілях, будувати на крадених землях та шикувати на крадені гроші.

Ми споглядаємо за політичними розбірками та розправою над тими, хто "не поділився", або "перейшов дорогу" високим "тузам".

Ті ж, хто спричиняє найбільшої шкоди народу України, держбюджету та країні в цілому перебуває у стані ейфорії від повної безкарності та вседозволеності.

І звичайно ж їх зовсім не цікавить, що думає про них міжнародна спільнота.

Тим часом, у німецькій газеті Der Spiegel опубліковано службове розслідування щодо незаконного використання в Україні крадених в Німеччині автомобілів, у тому числі службового автомобіля міністра юстиції України (зареєстровану на фірму Mercedes-Benz Leasing GmbH, викрадену в Німеччині, конфісковану на кордоні та оголошену власністю України).  Дії української влади назвали "ліцензією на угон автомобілів".

Зі сторони мін'юсту у стилі "ці руки нічого не крали"  неофіційно повідомили, що в міністра такого авто немає, а якщо щось не подобається - звертайтесь у міліцію.

Міліція у всьому розбереться.... ми в це "віримо"....