Маразм посилюєтся. Це була моя перша думка, коли я дізнався, що Янукович отримав орден Святого Гроба Господня.

Відразу виникло безліч думок стосовно того, за що Федорович отримав цю нагороду?

Чомусь згадалася історія з вінком, який ледь не збив з ніг нашого гаранта під час покладання квітів до могили невідомому солдату у травні цього року.

Звісно ж ордени за таке не дають, але події, за які Федоровича слід було нагородити на думку ніяк не приходили.

Спостерігаючи за подіями, які відбуваються навколо протестів чорнобильців, можна сказати, що влада показала у всій красі свою антинародність, безпорадність і боягузство.

Її дії щодалі стають все більш абсурднішими. Взяти хоча б факт складання адміністративних протоколів щодо голодуючих біля Кабміну чорнобильців за порушення правил проведення мирних зібрань. І це при тому, що люди просто сиділи на лавках у Маріїнському парку, без будь-якої символіки, не представляючи ніяких організацій.

Що ж буде далі? Може почнуть штрафувати кожного, хто ходитиме чи відпочиватиме у парках в Києві? Адже, можливо вони мають намір взяти участь у якомусь мітингу?

Тільки но я написав про марнотратство "народних обранців" при придбанні дорогих ноутбуків, як знову знайшлися чиновники, які вирішили пошикувати за народний кошт.

І справа не тільки в тому, що управління капітального будівництва Донецької міської ради уклало угоду на придбання  автомобіля «Volkswagen Passat Limousine B7 Comfortline» вартістю 324 тис. гривень в той час, як діє заборона на купівлю органами влади предметів розкошу.

Марнотратство- нерозумне, даремне витрачання грошей, майна (з тлумачного словника української мови).

Майже щодня ми отримуємо інформацію про витрачання державних коштів на потреби влади. Про розмахи злочинного марнотратства самі за себе говорять суми, які витрачаються на придбання товарів і послуг, а також і самі придбання.

Наприклад, останні, майже новорічні «подаруночки» для народних обранців – ноутбуки на загальну суму 5 490 000 грн. Кожен ноутбук - вартістю 11,3 тис.грн.

Минуло трохи більше місяця як в Києві з’явились знаки "Міліція вбиває", "Обережно, чиновники на дорогах", "Країна в тупіку" та подібні, як в Донецьку вирішили це підтвердити на ділі.

Інакше як вбивством та бандитським свавіллям це назвати не можна. Так, 27 листопада 2011 року, міліція фактично здійснила напад на палатку голодуючих під стінами управління Пенсійного фонду у Донецькій області інвалідів-чорнобильців.

А саме, в 19:00 біля 30 правоохоронців, не надавши жодних документів, увірвались в палаткове містечко і звалили та залили водою єдину  палатку, що опалювалась. При цьому, вони практично затоптали  учасника акції протесту 65-річного Конопльова Геннадія Івановича, голову організації ветеранів міста Родинське Донецької області, який не встиг вибратись назовні разом з іншими протестувальниками.  Він помер у кареті швидкої від серцевого нападу.

Проект закону про вибори народних депутатів в цілому прийнято і Президент збирається його підписати. Назвати його компромісом - це ще м'яко сказано. В законі містяться норми, які раніше визнавались неконституційними (щодо можливості кандидата в депутати балотуватися лише або по мажоритарному округу, або по виборчому списку), а також такі, які містять дискримінаційні норми щодо неможливості об'єднання в політичні блоки в той же час з підвищенням прохідного бар'єру з 3% до 5%.

І з ким це компроміс? Може з совістю?

Ми потрохи звикли вже "до покращення життя вже сьогодні", до "жити стало краще, жити стало веселіше", ми вже не так бурхливо реагуємо на брехливу статистику і порожні обіцянки.

Нам втокмачують, що грошей у бюджеті немає через популістську політику попередніх політиків та через чорнобильців з афганцями, які хочуть отримати свої виграні через суд кошти.

Нас не здивуєш тим, що попри на заборону закупівлі за державний кошт предметів розкошу, керівники державних підприємств та державних установ намагаються придбати для себе дорогі автомобілі чи коштовні сувеніри.

Роман Ландік в кращих традиціях "судді-посівальника" Зварича вирішив на суді розказувати байки. Звинувачений у побитті дівчини (злісне хуліганство) він стверджує, що це була самооборона. При цьому всю справу він вважає політичним замовленням  проти нього та його батька Володимира Ландіка (народного депутата від Партії Регіонів).

Хоча всі могли добре роздивитись весь інцидент на відео, знятому в нічному клубі, де обвинувачений тягав за волосся дівчину та бив її на підлозі, однак Р.Ландік стверджує, що його друзі та водій йому сказали, що він нікого не бив. А сам він нічого не пам'ятає, оскільки після того, як дівчина вдарила його графином по голові, він частково втратив пам'ять.

Цікаво, на що сподівається хлопчина, називаючи банальний злочин політичним замовленням? Може думає, що за нього замовлять слівце хтось із Євросоюзу, чи хоча б із Росії? А може надіється, що вийде народ під вікна СІЗО із гаслами "Свободу - Ландіку?" А чи може віре, що розжалобить суддю таким "зізнанням"?

На днях Янукович і Азаров розповідали казки, перший - перед главами райдержадміністрацій, другий - на засіданні уряду. Вони так гарно намалювали нинішню економічну ситуацію в Україні, розповіли про стабільність і подальше покращення, що хотілося вірити в те, що це не казка...

Щоправда, у своїх висловюваннях Федорович був трохи скромнішим. У нього інфляція в країні на рівні 4,2 % в цьому році, в противагу 8,9 % минулорічним. А в Яновича - інфляція взагалі "практично нульова".

Мені завжди було цікаво, звідки беруться такі відсотки інфляції? Якщо ціни зростають у 1,5-2 раза, а інфляція - нульова?

Далі, премєра взагалі понесло. Він окреслив яскраві перспективи, і я згадав про Нью-Васюкі із роману  "Дванадцять стільців". За словами Азарова,  до кінця року буде побудовано біля 2 тисяч кілометрів доріг, що є більшим, ніж за попередні роки разом узяті. Він апелював величезними сумами зростання фонду заробітної плати та пенсійних виплат, згадав про рост ВВП і т.д. і т.п. 

До цього Микола Азаров додав, що "ми почали поступовий вихід із тупіка, в який нас загнали безрозсудна політика соціального популізму і авантюрна кредитно-боргова, з дозволу сказати, стратегія наших попередників».

Вчора, 11 листопада 2011 року в ефірі телеканалу "Інтер" С.Тигипко повідомив, що Кабміном України підготовано законопроект, яким будуть зменшені пільги за професійними ознаками.

У мене виникло відчуття дежавю: у 2005 та 2008 роках питання щодо обмеження пільг привілейованим особам (у вигляді обмеження максимального розміру пенсії) за поданням народних депутатів розглядалось у Конституційному суді. Його висновок однозначний - не можна звужувати або зменшувати обсяг існуючих прав і свобод громадян.

Звичайно ж, про це  "народні обранці" завжди забувають саме під час звуження прав соціально незахищених категорій громадян.

Від своїх же пільг вони ні за що не відмовляться.